День, котрий не піде в забуття.

Велика вітчизняна війна, яку пережив наш народ – це не комп’ютерна гра, яку можна закрити в будь-який час, зброя, яку і досі відкопують із землі – це не китайські автоматики, що світять різнокольоровими вогниками і співають американські пісні, врешті-решт, феєрверки, конфеті,  які ми вже звикли бачити  крізь вікна своїх осель і чути їхні гуркотіння у новорічні свята, навіть, близько не нагадують моторошних звуків гарматних взривів та кулеметних черг, проте і досі  ветерани та очевидці здригаються, коли ми – молоде покоління пускаємо салюти, забавляємося хлопавками, особливо в цей день – День визволення села, який волею долі припав на Старий- новий рік. Нині всі діти і дорослі радо його зустрічають, можливо, і не знаючи, що шістдесят сім років назад не так весело було нашим односельчанам. Саме на щедрий вечір 13 січня 1944 року під вечір війська І.Д.Черняховського – командуючого 60 армією увійшли в село Нучпали (нині Поляни)  і саме з цього походу розпочалася визначна епопея визволення Шепетівщини від німецько-фашистської навали. Бої тривали  близько трьох місяців, адже Шепетівка – це був і досі залишається масштабним    залізничним вузлом із сполученням на Захід, тому фашистське командування відстоювало всіма силами це стратегічне місце.

         Лінія фронту проходила від села Савичі аж до Коханівки Полонського району. Самі запеклі бої відбулися у селі Велика Медведівка. В Полянах розміщувався військовий лазарет(шпиталь) і більшість військових, що поховані у братській могилі села Поляни – це поранені, яких привезли із боїв за Медведівку, котрі не вижили. В Новицькій школі у ті буремні часи розміщувався штаб командуючого армією І.Д.Черняховського.

         Ось так лаконічно, проте цікаво кожен класний керівник у Полянській ЗОШ І-ІІІ ступенів  розповів історію визволення нашого села на виховній годині «Не маємо права забути», а ще зачитувалися спогади очевидців, діти розповідали, що вони знають із розповідей бабусь та дідусів  про боротьбу за Поляни.

         На відзначення річниці визволення села  13  січня була проведена загальношкільна лінійка «День, котрий не піде в забуття». Вчитель історії Вовчелюк С.В. доступно, у формі розповіді  ввела учнів  у хід воєнних подій, Рабчевська А., Срібна Б., Охрімець Б.  - учні 6 класу прочитали власні вірші про війну: «Маки», «Війна», «Рідне село». Усіх полеглих вшанували хвилиною мовчання. А потім учні, вчителі, пішли до братської могили для покладання квітів.

         А ввечері аматори Полянського сільського будинку культури привітали ветеранів щедрівками та віншуваннями. А зустрічали нас ветерани із сльозами на очах. Були то сльози радості чи безмежного жалю за молодістю, яку так безжально потоптала війна…

Педагог-організатор Полянської ЗОШІ-ІІІ

Та худ. керівник Полянського СБК  Рабчевська Ю.І.